* * *
Грає вітер на арфах
проміння і злив:
завиває, сміється, хлюпоче.
До мойого вікна
пелюстки притулив –
певно, знову блукав серед ночі.
Підворіття хизуються
золотом ще –
падолист розкладають в канапки.
І пора парасольок
вчорашнім дощем
не останню поставила крапку.
В високості шикуються
хмари сумні,
як до лав молоді новобранці.
До приходу зими
в золотому вбранні
осінь тихо кружлятиме в танці.
27.10.2016
(фото з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697013
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2016
автор: Галина_Литовченко