Ой ти, доле моя сивочола,
Ти підбила обидва крила
І щоразу, до ранку звечора,
Мої ду́ми далеко несла.
Ти уміла безсоннії ночі
Коротати у болі тривог
І щоразу заплакані очі
Витирати від тих осторог.
Ой ти, доле моя безталанна,
Ти злетіти уже не могла
І туга ця проклята, незванна
В кут глухий мене вже завела.
Все ти б'єшся, як птаха у клітці,
І ти хочеш скоріш в небеса,
Та розтавила чорнії сітці,
І все косить смертельна коса.
Хоч летіти не можеш, я вірю,
Проповзеш через терні усі.
Все здолаєш: і зливу, і бурю -
Буде світло в твоїй полосі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696996
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2016
автор: Ольга Калина