Запахла осінь свіжою калиною,
І тихий смуток душу ледь обпік,
«Курли», останнє, журавлине, линуло
Із-під хмаринок, ніби з-під повік.
Осіннє небо голоси ті слухало
І сипало дрібнесеньким дощем
Понад полями, лугом, лісосмугами
Й гіркий будило непідробний щем
За птахами, що з краєм попрощалися,
І за теплом, що гріло нас щодня,
За квітами, що у красі кохалися,
За всім, що із минулим нас єдна.
20.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696668
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2016
автор: Ганна Верес