Чого юд. ти кричиш,
Як той сич в осонні?
Наче ріжуть верещиш,
Мов свиня на бойні…
Перестань, доволі.
Мо’ не ж.д в нас Прєзідєнт,
Чи Премєр не Гройсман,
Палрубій не Дірігєнт?
Хозарія точно…
В руках остаточно.
Ти нас в спокої залиш,
Доки, ми на зоні.
Чого брешеш і не спиш,
Як Вальцман в Амвоні…
Злодіє в Законі.
Ви, миршаві для керма,
Нами там не пахне.
Українців там чортма,
Україна чахне…
Сім’я ваше затхле.
Кровопивці ви лихії,
Давно люде видять.
Мясодухі і глухії,
Тому й ненавидять…
Правий Суд учинять.
Тож покайтеся у Бога,
Хоча… у якого?
Адже була у вас змога…
Обрали чужого…
Шушваль козл.нога.
У цій темі слово слушне,
Возомнілі - срані.
Тож тепер ви ст.рво штучне
Тю, «богообрані»…
В вашому Смерканні.
Закінчилась ваша ера,
У яри скотилась.
Ваша доля - ненажера,
Не тому молилась…
Зайда, подавилась.
Водолій на горизонті,
Люд уже проснувся.,
Бог Даждьбог у сяйві -злоті
Нас перстом торкнувся…
Світ Новий вже збувся.
Не стерпів не дати відповіді жидовствующим облизаним сайтом Клубу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2016
автор: Дідо Микола