Не галасуйте, то не хуліган.
Він не пристане десь на полустанку.
Малахів пам‘ятаєте курган?
З гранатою такі ішли на танки.
Такі дороги клали і мости,
канали рили, шахти і траншеї.
Через багно уперто до мети
ішли вони із чистою душею!
Що за манера – миттю за наган?
Петля, отрута – все це по-московські!
З життя пішов Єсенін-хуліган,
пішов по-хуліганські Маяковський…
Аби на глум не йшли ми за грошІ,
не животіли так по-ідіотські –
життя залишив хуліган Шукшин,
злетів у небо хуліган Висоцький…
Ми живемо, але вони – не в грі,
собі узявши болі наші й рани.
Засяяли он дві нові зорі,
а запалили їх, звичайно ж, хулігани!.
23.10.2016
* Переспів твору Валентина Гафта „Хуліган“.
Валентин Гафт
ХУЛИГАН
Мамаша, успокойтесь, он не хулиган.
Он не пристанет к Вам на полустанке.
В войну (Малахов помните курган?)
С гранатами такие шли под танки.
Такие строили дороги и мосты,
Каналы рыли, шахты и траншеи.
Всегда в грязи, но души их чисты.
Навеки жилы напряглись на шее.
Что за манера - сразу за наган?!
Что за привычка - сразу на колени?!
Ушел из жизни Маяковский-хулиган,
Ушел из жизни хулиган Есенин.
Чтоб мы не унижались за гроши,
Чтоб мы не жили, мать, по-идиотски,
Ушел из жизни хулиган Шукшин,
Ушел из жизни хулиган Высоцкий.
Мы живы, а они ушли Туда,
Взяв на себя все боли наши, раны.
Горит на небе новая звезда -
Ее зажгли, конечно, хулиганы.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116102308790
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2016
автор: Олександр Мачула