Ти став у житті моїм першим коханням,
І скільки до тебе прожито днів,
Я вірити буду в твої лиш зізнання...
Бо жити так сумно без ніжних цих слів.
Я хочу тобою наповнити ночі,
І в мить коли сяє зоря..
Як тіло безмежно тебе лише хоче.
Мені шепотів щоб: "Кохаю!!...Моя!"
Я завжди бажала, і завжди хотіла,
Тобі одному шепотіти:"Люблю"
Хотіла тебе усім своїм тілом.
Й ніхто не погасить у серці вогню,
Ти приходиш до мене щоразу, щоночі,
У чарівні, гріховнії сни...
Прокинусь..тебе відпускати не хочу...
-Прошу, не зникай, не іди..!
Я тану від ніжного дотику,
Згораю в обіймах твоїх,
Люблю я тепло твого подиху.
Бо ти, чоловік з мрій моїх!
Готова я в небі літати..
Коли все ж ти станеш моїм.
Такого як ти більше годі й шукати,
Щоразу і знову я впевнююсь в тім.
19.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696371
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: Ірина Блаженчук