цей холодний дощ із вікна маршрутки
єдина приємність яку ти матимеш
цієї осені
тож бережи його
не як зіницю власного ока
[бо власні очі ти зовсім не бережеш]
бережи як бережуть дорогих людей
в серці
не так щоб глибоко
бережи по всій його серцевій площі
як на майдані Щирості
[бо серце це ж як приміщення]
бережи його
аби не було вільного місця
для того
що не варто в собі
берегти
23 жовтня 2016 [03:13]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696294
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Віктор Шупер