Злетіла сьогодні до неба у вись,
Та пісня що мама співали колись.
Серце завмерло, лунав в тишині,
Найрідніший у світі голос мені.
Пташки на вітах лиш тихо зітхали,
А ноти знайомі злітали й стихали.
І наче спадала до мої руки,
Мамина пісня через роки.
Слухало серце дивні ті звуки,
Забулась на хвилю вічність розлуки.
Мов заворожений чую я знову,
Мамину пісню, мамину мову.
Руки протягую в небо господнє,
Я зустрічаю маму сьогодні.
Наче голубка, наче лелека,
Мама летіли до мене здалека.
Душа охолола, мамо, кричу,
На зустріч до неї у небо лечу.
Вітер в лице моє теплий повіяв,
Мама сльозу мені витерла з вії.
2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський