І ось ця осінь... Жовтий світ...
Червоним скоро встелить в нóги
Твого волосся новий цвіт,
В кольорах античних тóги.
Кружляє лист. Його політ,
Нести вітру довелося,
Гучним відзвуком трембіт,
Аж із Карпат, сюди в Надросся.
Він і в Київ залетить,
Я обіцяв йому, кохана,
В твоєму погляді пожить,
Який лікує важкі рани...
Він сумно плакав й не хотів,
Із швидким літом назавжди,
Розірвати струмок слів,
І стерти полум'ям сліди.
Та осінь йде... І її світ,
Жовтогарячим встелить в ноги,
Твого волосся новий цвіт,
В кольорах античних тóги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Пан Микола