Не треба слів, вони зрадливі часто,
Лиш погляд твій - і я все зрозумів.
Я по очах твоїх читаю вчасно,
Допоки з уст ще звук не долетів.
Мовчи, коли ковток стоїть у горлі,
Коли дотла вже спалені мости.
Мовчи, коли стискає скроні
Від чорної гнітючої жури.
Мовчи, коли в очах від щастя сльози,
І зірка з неба у твоїй руці.
Мовчи, коли мовчать уже не в змозі,
І бог віддасть твоє лише тобі.
Мовчи, лиш мило усміхнися,
Як сонце, що виходить із-за хмар,
І в очі мої гарно подивися,
Я в погляді усе тобі сказав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Горбаль Василь