Сон війни

Холодний  дощ...Байдужий  потяг
Прощання  рідних  душ,  і  вже  стіна
Стискає  серце  міцно  теплий  одяг
Як  спогад  -  зблиском  усмішка  сумна

А  там  далеко...  зовсім  в  іншім  світі
Град  куль  й  безмежна  стрічка  втрат
Журавлики  плачем  в  небеснім  цвіті
Вже  більше  не  повернуться  назад...

У  міліметрах  часу  потяг  заховався
І  дощ  вже  наглістю  взяв  в  свій  полон
У  пам'яті  сумний  той  день  зостався
В  сльозах  жалю  лише  короткий  сон...

пам"яті  кіборга  Ігоря  Брановицького

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696186
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Олена Шабанова