Ти до мене прийшла.Разом з дощем на вікні
Вечірня Вакаріне.Залоскотала надією душу.
Відновити мій світ,що топив у печалі,тривозі й вині
Атлантида відчула - має шанс піднятись на сушу.
Допоки дощ лютує поза межами кімнати
Ти наповниш теплом і любов'ю мій дім.
Карцер перетвориться на вірні,турботливі ґрати
Що як колись берегтимуть спільні sweet dream.
Та не дозволить природа - лише засміється
Надворі ж не літо,а осінь примарних надій.
Так,ти з'явилась.Словом любов до тебе так рветься
Хоч жовтень кричить : "ти програєш цей бій"
С.Кучерявий
22.10.16
22-57
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2016
автор: kucheryavuy77