Мати обере свою долю
кинуто жереб
Я стану божеством
І мені до ніг принесуть золото і жертвоприношення
Плоди саду і землі
І свою любов
Хочеш не такої долі
Хочеш щоб тебе любили інші
А не ти її
Бо вона зелена вполовину
Дерев'яна
Безчуттєва
І твоє горе бачитиме вполовину
І твій біль вполовину
І твій жаль вполовину
І твою розраду вполовину
І агонію твою вполовину
Я ж бо дитя інше, я ж бо здерев'яніле
Та любитиму матір що мене породила
Понад усе на світі
Понад богів і людей
І понад усе земне
Я ж бо від тієї любові дерев'янію і в'яну
І серце моє огортає смола
понад усе на світі хочу щоб тебе любили інші
А не ти мене
Я бо дитя тиші , я ж бо здерев'яніле .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696045
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: sofjadamenko