Під ногами палає бруківка —
Пропікає підошви до шкіри.
Боже, як несказанно тут гірко,
Де життя віддавали за віру.
У цих каменях прожилки крові.
В ці дерева повростали кулі.
Мироточать портрети…
Терново
Будять тих, що блукають поснулі.
Для яких і АТО лиш паради
З феєрверками в сутінках ночі.
Хіба знають, як ангел крізь «Гради»:
«Хочеш жити?!»
І впевнене: «Хочу!»
Не проснуться. Байдужі в них очі:
Їм цей біль — 5 хвилин у новинах.
Тільки
досі
Майдан
кровоточить:
Із війни
Йдуть сини
В домовинах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696021
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: Олена Іськова-Миклащук