О двадцять третій місяць вповні
Здавався білим ліхтарем,
А зорі ніби змила повінь -
Ці сотні білих хризантем,
Розкиданих вітрами небом,
Надовго сховано в глибінь
Тоді, як в них така потреба,
І навкруги осіла тінь.
Та щоб зірки ті підмінити,
Я оберемок хризантем,
Що будуть уночі біліти
Віддам тобі похмурим днем.
О двадцять третій все ще повінь,
І місяць криється тихцем
Бо я із місяцем у змові -
Тоную зорі олівцем
22.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2016
автор: Роман Глєбов