Ой, маячня! (Майже байка…)
Які плоди… від маячні?
Коли без справ туди-сюди!
Так, ніби пусто в голові,
Бо справ не зробиш жодних ти…
Людина, що живе у маячні,
Зашарпає усіх нас навкруги!
Що хоче, як… й сама не знає,
Але всім нерви витягає!
Є в маячні своя біда,
Бо справ ефект в межах «нуля»…
І розум так зачумить Вам, панове!
Що «втюхає»… усе старе за нове…
Як побороти маячню?
Спинити треба на льоту!
І пояснити: з хати геть!
З тобою жити без потреб!
Залиш наш інтелект – не рухай!
І під дверима щось не слухай!
В роботі всім не заважай!
А краще пий тихенько чай…
А то стоїть знов на порозі!
Хоч ноги точно має босі…
Так на дворі осінь холодна!
А ти напевно знов голодна?
І хочеш їсти, пити з нами?
Прийняти з сіллю морські ванни…
Усюди зазирати… спати…
І мозок наш весь задовбати!
То ж не дамося ми тобі –
Чарівній дамі маячні!
Шукай на каві кавалера:
З ним спацеруй, мов королева!
12. 10. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695917
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Наталі Калиновська