шарудить мерзлий слід
легковажної зримої осені
і дивниця у тім
що листи твої досі
приносить мені
найчесніший з усіх
самотинний
вівчар-падолист
має замір на мене
либонь не
вгодила я
віршами
конче хочу щоб все
із нутра
до людей
і жаждиво впиваюсь
осінніми квітами
що дерева прошили
плаксивим
дощем
пішаницею легше з тобою
стрічатися
бо в політ
то вже крила не ті
а листи
а листи ти продовжуй
писати
їм теплішає
в моїй руці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2016
автор: Нова Планета