Я до тебе йшла так довго,
Пролетіло немало літ,
Та лише під осінь життя мого
Доля сказала:-Привіт.
Як же жалко мені,що запізно
В унісон наші долі зійшлись,
І я зможу віддати що завгодно,
Тільки б вони не розійшлись.
Та все таки вдячна я долі
І дарунку я рада тому.
Так потрібно,мабуть, вищим силам...
Відтепер- тільки я, тільки ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2016
автор: Анфиса Нечаева