А знаєш...так буває...
Як Доля щастя нам дарує,
Від цього серденько зітхає,
А на очах сльоза зринає...
І лячно ці втратить зітхання,
Бо щастя це - то є Кохання!
Воно є безмежне й палке,
Прекрасне і ніжне таке.
У сні ти думаєш про Нього,
Коханим у думках ти мариш,
Ночами дякуєш ти Богу...
І віриш в те, що більш не втратиш.
Його тобі послало небо,
Не забувай кохання свого.
І більш тобі ніхто не треба,
Лиш тільки Його...Тільки Його!
І коли в серці біль і смуток...
Згадаєш як гуляли разом.
Тай пропадає суму жмуток,
І щастя на душі одразу!
30.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695775
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Ірина Блаженчук