Додається до неба якась хаотична зоря,
Зупиняється світ, бо молитва моя не розкрита.
За тобою я боса до раю через всі моря,
Та лежала душа на підлозі словами побита.
І забув навіть пес. На каміннях все тіло болить.
Навіть вітер - і той відвернувся. І той мене зрадив.
Він давно так спокійно й щасливо в кімнаті сопить.
А душа розірвалась на шмаття... Й ніхто не завадив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2016
автор: Відочка Вансель