І вийшли діти наші ті студенти
Самі-самі вони зустрів їх беркут
Ваші ті герої проти дітей своїх
Прокляті ви пішли,і бійня п0чалась
Вони вас не боялись
Це їх країна їх самі вони не чують їх
ті дяді ті у владі проти народу прокляті пішли
тоді духовників просили тії дяді
що би вони зупинили там дітей
самі не чують їх багаті дяді
а б”ють і добивають цих дітей
їм що, вони в теплі, і ситі не голодні,
і їхніх там дітей нема-нема
ми проклинаєм вас погані дяді
не чує влада ні вона глуха
і просять діти всі тоді Руслану
щоб їхала туди куди ми хочемо іти
щоби закрили їм кордони і рахунки
це не можливо відповідь дали
і просять діти поможи нам боже
не чують нас усі стали глухі
ми тут помрем якщо потрібно буде дяді
ви нас покинули для вас ми є чужі
ми сироти у цій нашій країні
батьки в нас є зробили сиротами ви
будьте розумні схаменіться дяді
а то ромунський варіант у нас буде
вже п’ять дітей немає їх убили
убили ви проклятті будьте ви
вас бог накаже прокляті терани
всіх не уб”єте падл юки ви кати
колись вас виженуть убивці звідти
ви там не вічні знаїте самі як здохните
то діти не згадають бо пам’ятник
в вас буде у крові.
Січень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.10.2016
автор: kuzsm1957