Записки спостерігаючого неба
13.07.2016.
Обіцяли дощ.Єдиним і вагомим доказом було скупчення хмар,які сильним громом і подекуди блискавкою попереджали нас про сильну зливу.Але вони напевно вирішили нас розіграти.Жартуючи,зібралися разом і слідкували за нашою реакцією.Чи налякають вони своїм гучним громом звичайних перехожих,чи змусять їх відкрити парасолі,чи прискорять їхній шлях додому.Деякі люди дійсно їм повірили.Повірили не першому брехливому прогнозу.Хмари здалися їм такими холодними і важкими.Вони повірили розлюченому небу,яке просто зіграло для них виставу.Дощ обіцяли,але його все не було.Його вже зачекалась втомлена спрагою земля,і гарячий асфальт.Його не хотіли люди,які позабували свої парасолі,ті хто був під відкритим небом,і мав загрозу бути змоклим до нитки.І єдиним фактом,яким вони втішатимуться це те,що вони не з цукру.Але вони дарма хвилювались.Ніякого дощу не було.Тільки ніжні хмари огорнуті помаранчевою пеленою втомленого такого ж кольору сонця.Але деякі темні хмари не залишили спроб вчинити заколот.Але їхня ідея потерпіла фіаско.Деякі настирливі хмари ще досі намагались роздратувати небо.Навіть зірки їх боялись.У них забракло духу з'явитись на ворожому горизонті.Ця ніч обіцяла бути темною.Але одна з зірок таки зібрала волю в кулак і виступила на темному полотні,щоб там не було.І їх ставало все більше і більше.Вони ставали більш сміливішими.На небі почали з'являтись мерехтливі вогні.До неба всіяного зірками було ще звісно далеко,але небо уже не було таким бездушним.І якби не хоробрість малесенького світила,темна липнева ніч була б приречена на самотність.Усе змінила одна єдина зірка,і це стало прикладом для інших.Не чекайте поки хтось зробить за вас перший крок.Зробіть це самі.Якщо не ви,то хто ж?Не звертайте уваги на темні скупчення хмар-це лише тимчасові труднощі з наміром вас налякати.Просто зробіть це не думаючи про наслідки.В неї був вибір залишитись за чорною завісою,але вона вчинила по-іншому.Вона просто з'явилась на небі нікого до цього не спонукаючи,просто сяяла нікому нічого не обіцяючи.Нам обіцяли дощ,але його не було.Ті,хто не вірив прогнозам просто підтвердили свою теорію.Хто його чекав ймовірно засмутились.Хто його не бажав вдихнули з полегшенням.Темна липнева ніч була врятована від самотності.Не вірте прогнозам.Вірте у те,в що хочете вірити.Вірте в себе,і за вами потягнуться інші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2016
автор: Мена