Ще зовсім недавно летіли лелеки у вирій,
В останнім обльоті махали прощально крильми.
І курликали тривожно – залишайтеся в мирі,
І з тривогою в серці залишалися ми.
Клин летить, небесами з хмаринками суне,
В теплих гніздах вогонь догорів і зачах.
Сумно так стало, немов обірвалися струни,
І небо густе пеленою стелилось в очах.
Прийде час і ще раз зеленітиме поле,
Журавлі повернуться, так Всевишній устроїв життя
Лиш минуле до нас не вернеться ніколи,
Бо немає тому що пройшло вороття.
Стане сніг навесні, кров по венах заграє,
Знов роса на світанні впаде на зелених лугах.
Знов життя на землі нам покажеться раєм,
Знов пісні голосні заспіває над вишнями птах.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695479
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський