Ти зараз десь не зі мною
І може вже спиш у ліжку
Прийду у сни.
І побуду з тобою
Бо шляхами брести
вже втомилися ніжки
Гляну на зорі і щось прошепочу
Перепливу океани і ріки
Справжнє кохання тобі напророчу
Й буду любити.Сьогодні.
Й навіки
Мостик гойдається.Непевні канати
Птах десь здіймається.В вирій летить
Я слово даю...Тебе буду кохати
Й навіть тепер...Коли час так біжить
Цей світ увесь я до ніг покладУ
Хочеш цю зірку?Її я дістану
Й заграю акорд у мажорнім ладУ
І ніби холодна сніжинка розтану
Пане мій любий...Чом знову ховаєш
Очі свої...Немов кавове зерня
Я ж знаю...кохаєш мене...ти кохаєш
то ж чом твоє слово гостре як терня?
Я витеплю все...Бо щастя моє
Десь у твоїх руках
В таких теплих і ніжних долонях
А в моїх руках
Серце б'ється твоє
Й тихий голос звучить
В голові і у скронях
Гляну на зорі і щось прошепочу
Перепливу океани і ріки
Справжнє кохання тобі напророчу
Й буду любити.Сьогодні.
Й навіки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2016
автор: Sindicate