ТИ знову дихаєш десь поряд,
Чутніш стає твій холод,
Тебе так всі паскудять
Перетворивши в старшилку для дітей,
З прекрасної дівчини з квітами в руках,
В підступну зрадницю, що відбирає наші душі.
Та ще існують ті хто знає, все про тебе.
Чомусь і я, в їх рядах опинитися зумів.
Смерть, ти ж була прекрасною дівчиною
Водила душі, не бажаючи їм зла
Та хтось перетворив тебе на СМЕРТЬ.
Страшну примару із косою,
Прийди ж до мене, поговорим!!!!
Як в старі часи.
Згадаємо всі мої життя, що ти водила в потойбічний світ.
Тихо посидимо,
Де ж ти моя подруга життів?
За тобою скучити я встиг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2016
автор: Valeo