У весняному гайочку
Знайшла мама свою дочку,
Що гуляла з юнаком,
Який втік від них бігом.
Насварила доцю мама
І сказала врешті прямо,
Рано з хлопцями гулять,
Треба школу ще кінчать.
До закону це подібно,
Університет потрібно
Ще закінчити тобі,
Далі лиш сама собі
Господинею ти станеш
І життя вже не споганиш
Врешті знайдеш жениха
Й доля буде не лиха.
Доця слухала уважно
Й запитала вже відважно:
- Чи такою ж була й ти
Чи ти чула підожди?
Мама тільки усміхнулась,
В юність наче повернулась
Вона теж така була,
В гай ходила край села.
Але донечці сказала,
Щоб розумною ти стала
Я тебе і віднайшла.
Я ж тоді дурна була,
О, якби то юність знала,
То завчасно б не кохала,
Мати цьому хай навчить
Що їм краще не робить,
18.10.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2016
автор: Георгій Грищенко