Пісок між пальцями - життєвий час.
Реальності картини бачу без прикрас.
По тілу схоже щось на електричний струм,
У голові багато так свинцем налитих дум...
Я падаю? Лечу? Побачу небо, чи відчую дно?
"Ганьба" кричатимуть, а може: "Браво" - все одно.
Нудьгуючи, розвагу віднайду просту, легку:
Я будуватиму палаци із життєвого піску...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695315
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2016
автор: Ірин Ка