Колись ти тільки починав свій шлях.
Робив несмілі, обережні кроки.
Так непомітно пролетій цей час.
Сьогодні сивиною вкрили роки.
Чи сниться це? Ось-ось і вже проснусь!
Спросоння побіжу вмивати очі.
Та мабуть ні, я надто міцно сплю.
І вже залишусь в цій безжальній ночі.
Це все не сон, не оповідь чиясь,
Хай зроблено уже багато кроків,
А правда в тім, що све ще не збагнув,
Що так бездарно пролетіли роки.
До болю жаль, що це все на яву.
Хоч кожен день в надії миєш очі,
Що цей міраж, розвіє на вітру
Та сивини лиш добавляють роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2016
автор: Cмолянин