Мені так жаль: забуті ті пісні,
Які колись ми в юності співали.
Вони, буває, плачуть уві сні,
І оживають в спогадах-печалях...
Я пам"ятаю музику без слів,
І ті слова, яких уже й не знають!..
Звучить в душі мелодія і спів,
І сумно, що тепер так не співають...
Записую по пам"яті пісні:
Народні, жартівливі, колискові...
Пригадую усі найкращі дні,
Живу - сьогодні... і чекаю - нові!
Учіть дітей - і пісні, і вірша!
Де б не були - вони повинні знати!
Що мова українська - то душа!
Яку потрібно завжди шанувати!
Я вірю - в нас звучатимуть пісні,
Як хліб насущний, як свята потреба!
І будем ми могутні і міцні,
З корінням сильним, з кроною - до неба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695218
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2016
автор: majra