листя падає
деревам самотньо без нього
тебе немає
мені теж самотньо
така наша спільна доля
покидати те що дороге
без шансу повернутись
листя уже не повернеться
хоч як би просили дерева
і ти уже теж не залишишся
хоч якби тебе просила
ліхтарі майорять самотньо
крізь туман
видніє їхнє світло
блукаючи в осінньому тумані
шукаю ліхтарі що поховались
втомився асфальт від осінніх дощів
його втішає листя з дерев
мене втомлює твоя відсутність
але мене ніхто не втішає
може це якась осіння хандра
таке осіннє призначення
вкрити тугою весь світ
яке ж моє призначення
кожної осені сумувати за тобою
і терпіти цю холодну осінь
коли вже чай тебе навіть не гріє
мене зігріють мої вірші
за змістом холодніші вони завжди
які б вони вже не були за змістом
можна тобі надсилатиму
і кожен раз коли впаде листок
з оцих осінніх і сумних дерев
буду тобі писати один віршик
і вітер буде нам за поштаря
P.s.не знаю чи читатимеш їх звісно
прошу хоч листки не викидай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695115
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2016
автор: Мена