Тридцять перший оминає..
Сині очі..чоловік..
Погляд на душу мою одягає
Цим викликає збудливий тік
Він спить..в потилицю сховавшись,
Обіймаючи ніжно мій стан,
Як класно жити об`єднавшись,
Без батлів, нервів і оман
Ти відчуваєш, коли воно справжнє..
Немає аналізу і спланованих дій,
Все легко стартує, без фальшивих вражень,
Формуючи низку потрібних подій
Немає змагання хто перший, хто ліпший..
Немає потреби інтриг й порівнянь..
Оголені душі мають цінність більшу,
Та простір дають для своїх вподобань
Ти можеш бути та, хто є -
Даруючи йому свободу,
І саме цей тандем дає
Відносинам квітучу вроду
Ти просто любиш..от і все..
І якось в світі все таке просте..
Ти ласку даруєш, тепло віддаєш,
В тім свою жіночність ти визнаєш
Співпало на радість..Саме той..саме та..
Два різних світогляди - спільна мета..
Знайшлись дві душі, дві споріднені суті,
І в ціле злились найщасливіші люди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695049
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2016
автор: ДрожеННікова