Не обіцяй тоді, коли щасливий.
Обманом ж відізвуться обіцянки
І не кажи мені, що я вродлива.
Прекрасні ж квіти будуть не в Оксанки.
Не обіцяй і не кидай ти слів на вітер,
Бо понесе їх в даль на полонини.
Не зможу я їх зрозуміти,
Закинуть долі на чужини.
А там чи вмруть чи сам їх закопаєш
У чорну землю під палацом
І більше ти їх не згадаєш,
А з ними й наших днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: Окса555