У річку стану, хвилями накриюсь,
Принесуть спокій води із висот,
Бо я уже не сталь і не пілот,
Та раз за разом з світом борикаюсь...
Прозорістю наповнені джерела,
Візьме до виру легка течія -
Моя давно розмита колія
Лиш чайки - мрії будуть за вітрила...
Лиш плюскіт буде спрагло напувати
Цілунками вразливі почуття,
Приведе власне справи до пуття,
Умиюся, щоб знову все здолати
На березі болотяних шляхів
О, скільки бруду є в житті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694914
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2016
автор: Мандрівник