ТЕЧЕ РІЧКА.
Я дивився на Вас, а на серці моїм
Розливалася ніжність рікою
І свідомість мою заколисував дим,
Як торкав до волосся рукою.
Та миттєвість пройшла, загубились сліди,
Береги не з’єднати мостами…
Розвела доля нас назавжди, назавжди
Тече річка життя поміж нами.
Мов на крилах летіли літа молоді.
Не одна у обіймах зомліла…
Тільки ніжності тої не чув я в собі,
А душа прикидатись не вміла.
Пошук щастя минув, загубились сліди,
Береги не з’єднати мостами…
Розвела доля нас назавжди, назавжди,
Стелить осінь по річці листками.
Пломеніє зоря, надвечір’я встає.
День минулий потроху згасає.
Знову пам'ять альбоми свої дістає
І сторінки гортає, гортає!
А минуле пройшло, загубились сліди.
Береги не з’єднати мостами…
Розвела доля нас назавжди, назавжди,
Тече річка журби поміж нами.
15.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: dovgiy