ВІЗИТ МУЗИ.
Іди сюди! Втомилась ти блукати
По манівцях зажурених дібров…
Я відімкнув, гостинно, двері хати,
Щоб нам удвох співати про любов.
Давай, Ерато, наладнаєм струни,
І не біда, що сивий вже давно.
Я просто білий, а душею – юний.
Мені старіти Зевсом не дано.
Давай, Ерато, вип’єм запашної,
Смачної кави з печивом хрумким;
Щоб з новим ранком, з настроєм чудовим
Створить катрени плетивом легким
Звичайних слів; щоб в серці оживити
Чарівні мрії про нове життя;
Щоб з чаші кришталевої напитись
Хмільного трунку з жаром почуття.
Чуєш, Ерато? Ось лунають кроки:
Це йде Вона! Богиня днів моїх.
Несе в очах безмежжя світ широкий,
Співочу мову, дзюркотливий сміх,
Несе в собі безцінну ношу вроди,
Що не тьмяніє в перебігу літ.
Квітуча осінь у кімнату входить
І радує жоржини пишний цвіт.
Ласкаві руки сповнені турботи
Як крила ангела земного. Оберіг.
Душі вклоняюсь ніжній та високій,
Поезії кладучи їй до ніг!
неділя, 16 жовтня 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: dovgiy