**
Від пострілів здригається земля
Тремтіння підіймається до мозку
Залізним жалом дзьобає оса
Вишукує живих мурах у воску
Звикаєш к хитавиці кораблів
Хоча навколо степ та перелісся
У небі б'ються блискавки стрижів
Та стелиться під ноги чорне листя
Горілі яблука важких думок
Передчуттів і сподівань безсонних
Німіє палець, втиснутий в курок
Немов у місяць із небес бездонних
Поза межі щось дивиться на нас
Патріотизмом скривджені обличчя
Бундючне скиглення гучних образ
Таємних душ незграбні протиріччя
Чи прагнув радісно в герої хтось?
Не для слабких війни буденна справа
Крізь оптику вдивляється те "щось"
Заклятий ворог, а брати омана
Для них і праця і гріхів тягар
Отруєне брехнею покоління
Гнучких сердець обвуглений не згар
Жага бажань із божевіллям тління
Від злої долі нишком не втечеш
Не повернутись спиною до сходу
Та від щурів весь простір не спасеш
Що мертвих тягнуть на вівтар уроду
Розкинь на карти: чирви, бубни – треф!
Земля розорана та не плугами
У полі тому не зростає хрест
Лише каміння сцяне пацюками
А на зубах молитви та пісок
Роїння куль із посвистом гадючим
Рипить сеньйори сивої візок
Врожай збирає на полях родючих
Та мине час прозорий вітерець
У небуття згорне і бруд, і тіні
Передчуття і острахи сердець…
І небокрай омиється від цвілі
Та довгий слід залишиться в бутті
У тих хто побував в горнилі смерті
Хто прикривав собою тихі дні
На жаль і тих, що їх штовхали в пекло
Отих горлатих бовтунів хапуг
Що продають усіх і всіх грабують
І зграєю розбещених папуг
З своїх жердин нам муки провокують
Прибрати б погань з України геть
Війна тяжка, із цими – нескінченна
Вони життя і землі відберуть
У них достатньо підлого натхнення…161016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694786
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.10.2016
автор: nтравень