[i]«Нема нічого вищого на світі,
як мудра єдність неподібних душ»
(Дмитро Павличко)
[/i]
Нема нічого вищого на світі,
Коли любов два серця поєднає.
Коханих очі, як волошки в житі –
Їх погляд ніжний душу зігріває.
А хтось у них морські побачить хвилі,
Як дві зорі в нічному небі сяють.
Губ пелюстки такі до щему милі,
А з них слова-метелики злітають…
Нема нічого вищого на світі,
Як щирість безкорисного кохання.
Рук дотики і неповторні миті
Цілунків перших, смуток розставання.
А ще прекрасні подихи душі,
Які натхненно в риму загортають.
Коли рядки складаються в вірші,
А адресати з трепетом читають…
Нема нічого вищого на світі,
Як дві душі, що у одну злилися.
Немов дві квітки у однім суцвітті,
Їх долі дивно так переплелися.
По волі Божій разом їм цвісти
І видихати аромат любові.
Надії й віри зводити мости,
Дивитись ніжно в очі волошкові…
© S.Nemo
16.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2016
автор: Finist