"ануйогоякосьсамобуде" казала я собі,
мов молитву перед сном.
Монотонно, впівголоса.
Потрібно піти зробити уроки-
"ануйогоякосьсамобуде".
Потрібно повішати рамку-
"ануйогоякосьсамобуде".
Потрібно навчитися жити-
"ануйогоякосьсамобуде".
Ось так і було завжди.
Уроки не зроблені.
Рамка й досі в коробці.
Життя?
А що життя?
Хіба хоч хтось знає як правильно жити?
Усі лише кажуть ,
що все не правильно ,
що це не так повинно бути.
А я?
А я кажу -"ануйогоякосьсамобуде".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694719
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 16.10.2016
автор: Куротчин М.Р.