Спить Київ наш, як та колода,
В ремонтах вчах ж.д. вокзал.
В обіймах ящура з Комода,
Як в резервації загал.
Навсібіч ритвини і ями,
В ногах каміння, калюжі.
Як страшний суд перед очами,
Цинізм від влади на межі.
Дірками світять огорожі,
Стирчать по стежках шпичаки.
Як дикі коні перехожі,
Тріщать спіднички, личаки.
Щурі у парках, переходах,
Сміття на виходах з метро.
Столиця вся давно в болотах,
Вмирає сутожно Дніпро.
Облагородило Святошин…
Ю2опородисте фуфло.
Забрало в нас останні гроші,
СВОЇМ… зачистило Мурло.
Не люблять вас обранці божі…
Зневага визріла до вас.
Ви нас дістали вже, як воші,
Рехформи ваші… то є фарс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694547
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.10.2016
автор: Дідо Микола