Я ж бо схиляюсь до вічності…

Ти  думаєш  про  тілесне  і  земне,
Я  ж  бо  схиляюсь  до  вічності.
Не  знайдеш  ти  більше  мене
В  обсягу  очей  космічності...
В  любові  ти  божевільний
Та  любов  ця  болюча  й  гірка
Ти  інший,  ти  не  постійний
Тобі  це  личить  злегка.
Не  потребую  ні  жертв  ні  посвячення.
Нащо  ж  моя  мука  тобі?
Я  для  тебе  не  доля,  я  тобі  не  призначення,
Не  перепрошуй  в  мольбі.
Я  ж  сама  одержима  тобою,
Важка  ця  хвороба  моя,
Я  зникну,  не  готова  до  бою,
Ми  інші,  ми  собі  не  рівня.
З  тобою  не  знайду  спокою,
Без  тебе  теж  його  немає.
Зникну  з  ранковою  росою,
Полину  в  небо  безкрає...
Але  ти  мене  відпустити  не  в  змозі
Тобі  моя  відсутність  чужа,
І  в  цій  життєвій  дорозі,
Мої  погляди  для  тебе  -  межа.
Ти  цим  усім  давно  змучений,
Злість  на  мене  зганяєш,
Але  ти  сам  вибрав,  ти  стався  приручений
І  добровільно  кохаєш...
Прив'язаність  не  швидко  минè
Хоч  скрізь  виступають  розбічності...
Ти  думаєш  про  тілесне  і  земне,
Я  ж  бо  схиляюсь  до  вічності...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Jane Gu