Ти говори, ти говори,
А я затихну, занімію,
І перервати не посмію
Тебе. Мою надранню мрію,
Мою незвершену надію
Далеку. З юної пори.
Ти говори, ти говори.
Я буду слухати твій голос,
І наче сто зерновий колос,
Душа здійметься догори.
Ввіллється в душу нова сила,
Тією піснею що мила,
І новий пил і нові весни,
І фіолет очей небесний,
І я втону до решти в нім.
Ти говори, я маю право,
Ще осяйнутись золотаво,
Мов сонцем, поглядом твоїм.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський