Яка це радість, що хоч хтось бажає мені приємних снів,
А так снилися б одні кошмари,
І найприємніше,що бачу зранку-це твої очі кольору каштанів.
Давай розплющувати їх разом,
А коли сонце сяде за обрій
Давай обоє заплющимо очі,
А разом з ними і фіранки.
Потонем в обіймах солодкої ночі,
Бо не дуже вже любим світанки.
Глибокої ночі,як ті птахи до неба торкнемось тілами,
А коли розплющимо очі
Зрозуміємо,що проспали світанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2016
автор: Мена