Не знаю, як хто... Я – ще вірю
У краще! І Бога молю,
Щоб вийти я зміг на подвір’я
І крикнути в Небо: «Люблю»!
Люблю до нестерпного болю!
Де знов навіженим стаю,
Де кожного ранку встаю
І кличу її... Свою Долю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694209
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2016
автор: Андрій Бабич