Про що вночі шумлять так осокори,
вдивляючись у неба височінь?
Молитви шлють вклоняючись до Бога,
щоб від людей жорстоких захистив.
Щоб не зрізали,гілля не топтали.
Серця не виривали із грудей.
Нема страшнішого,хижішого створіння
ніж світ теперішніх без совісті людей.
Маленьких їх садили добрі люди,
всміхаючись мов мати до дітей.
Їх мозолясті від роботи руки
верхівки притискали до грудей.
Не було навіть думки що в майбутнім
зрубають їх.За гроші продадуть.
І соком будуть плакать осокори.
Вже зрубані вони не оживуть.
Про що вночі шумлять так осокори?
Їх буревій минув,бо пожалів
життя дерев,їх молодої вроди.
Від смерті ангел бурі захистив.
Молитви шлють до Бога осокори.
Здається небо чує їх,бо вниз
летять дощем яскравим зорепади.
Мов відповідь на сповідь,що болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694160
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.10.2016
автор: zhmerinchanka