Немає радості у хаті,
Завис в повітрі чорний сум,
Постійна ніч, сонце в загратті,
Десь зник потік крилатих дум.
Чому це так, себе питаю,
Невже намає вороття,
Розіб'ю вікна ,хай влітає
Хочай на день моя весна.
Схоплю у жменю ясний промінь,
Любов притисну до грудей,
І вірю, що весняний гомін,
Дасть крила думам й буде День!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2016
автор: горлиця