Розчинна кава

Пливуть  похмуро-сірі,  темні  дні,
Холодний  дощ  періщить  без  угаву.
А  я  чекаю  світла  у  вікні
І  п’ю  свою  гірку  розчинну  каву.

І  для  колгоспів  віршики  пишу.
Оплати  не  беру,  то  й  замовляють.
У  віршуванні  плутаюсь,  грішу,
ПомИлок  тьма  (в  колгоспі  все  читають!)…

…Давно  последний  шторм  отбушевал
И  душу  не  истреплет  ураганом.
Случилось  то,  о  чём  и  не  мечтал:
Меня  читают  вместе  с  Губерманом!

Вже  майже  біля  Фінішних  Дверей  
Мені  послала  Доля  цей  гостинець.
Я  ж  трошечки  (по  матері)  єврей,
А  Губерман  (теж  трошки!)  —  українець…

…Пливуть  похмуро-сірі,  темні  дні,
Холодний  дощ  періщить  без  угаву.
А  я  чекаю  світла  у  вікні
І  п’ю  свою  гірку  розчинну  каву.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694131
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2016
автор: ullad1