І упаде нехай сльоза…

Життя  -  це  є  життя,  
Колись  давно  сказав  мій  друг.
Тоді  не  знала  допуття,
У  чім  тут  сіль  і  суть.

Пройшло  чимало  літ,
Та  часто  згадую  слова...
Складний  занадто  світ...
Та  друга  вже  давно  нема...
--------------------------------------

Що  він  хотів  сказать  мені:  
Життя  не  завжди  цукор?
Що  можуть  друзі  в  метушні
Мене  продать  й  забути?

Пророчі  згадую.  слова:
Дивись,  не  помилися..
Ця  правда  слів  його  жива:
Йдучи,  ти  не  спіткнися.

Ніхто  не  гляне,  що  ти  впав...
Кому  до  того    діло?
Але  цікаво,  як  ти  встав,
І  не  спитають,  чи  боліло...

І  упаде  нехай  сльоза
На  груди  тих,  хто  зрадив.
А,  може,  просто  це  -  роса?..
Та  все  ж,  з  одного  ряду...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694123
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2016
автор: Н-А-Д-І-Я