О Боже, як він посмів зайти в мій глибокий сон?
До нерозплючених вій горнувся світ із вікон.
Сонна, немов сова, згорнулася нишком в печаль,
А день дарував життя і краяв до болю жаль.
Тулився ранок крізь мереживо білих гардин,
Закуталася душа у споминах до глибин.
Розірвана любов... краплинки по мокрому склі.
Щаслива поміж людей, а ти... чи в своїм житті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694032
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2016
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА