Вже від бідності втомився,
Ледь шматки кінців зводжу,
В їх обіцянках згубився,
Перетнувши зла межу.
І ламаю списи правди
За знедолених усіх,
Та втомивсь в багні блукати:
Чи потрібно це для них?
Тупо на межі тупцюю
Безпорадний та без сил,
А нардеп трамбує клуню
І пускає в очі пил.
Я від бідності втомився.
Поспитай мене: «Чому?..»
Певно, я тут забарився.
Тож за візою іду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693822
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.10.2016
автор: Г. Король