[i]Осінь застала зненацька -
холодом і дощами... Але...
життя прекрасне! З квітами
і... плодами! Двійню родив і
автор... Отже - диптих!
[/i]
[youtube]https://youtu.be/4ZX5B_p79V4[/youtube]
[i][b]1.
Надворі осінь…
Вже дозріла снить…*
Гай, назбираю трав я від артриту!
Надворі – осінь, та мені веснить:
Я славлю трави,
мов псалмами – літо.
В душі і в хаті
розведу я сад,
А серед нього –
пишнобарвні квіти:
Антуріум** й спатифілум** – принад
У осінь пролонгованого літа.
І стане тепло й світло уночі,
І ранок спуститься із неба вчасно!
Лиш палець в мед... пещотний... умочи –
Й враз відчуєш
смак життя
і щастя![color="#e05910"][/color][/b]
[/i]
[i]10.10.2016
[/i]
Примітка: світлина "засвітлена" автором...
______
*Снить – болотна трава, відвар якої лікує артрити у людей;
**антуріум — «чоловіче щастя». Антуріум дуже схожий на спатифілум –
символ «жіночого щастя», але квітка першого має вогненно-червоний,
другий – ніжно-білий колір. Квітку прийнято дарувати сильній
половині людства. Вважається, що вона здатна принести його
власникові щастя, добробут і чоловічу силу. В сім’ї бажано
мати разом антуріум і спатифілум — чоловіче і жіноче щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693442
Рубрика: Панегірик
дата надходження 09.10.2016
автор: Олекса Удайко